Алергія на кота та її причини

Дитина давно просила взяти додому кошеня, і її мрія нарешті здійснилася. У сім’ї з’явився симпатичний пухнастий вихованець. Ваше чадо абсолютно щасливе, але раптом виникає несподівана проблема. У самої дитини чи когось із дорослих членів сім’ї виникає алергія на кота. Що робити?

Усі домашні тварини, крім акваріумних рибок та рептилій, можуть стати причиною алергічної реакції у людини. Алергенами є до 20 білкових молекул, які потрапляють у навколишнє середовище з організмів кішок, собак, шиншил тощо. Ці мікрочастинки змішуються зі звичайним пилом, а потім проникають в організм з повітрям, що вдихається, через травну систему або завдають шкоди, контактуючи зі шкірою.

Причина алергії – не самі алергени, а неправильна реакція на них імунної системи людини. У ній активізуються речовини і клітини, які прагнуть знешкодити чужорідні білки за будь-яку ціну. Роблять вони це настільки «енергійно», що вражають тканини організму. В результаті розвивається алергічне запалення, особливо помітне на слизовій оболонці очей та носа, а також на шкірі.

Алергія на кішок або інших тварин найчастіше з’являється у дитини до 12-14 років (хоча не можна її виключити і для дорослих), тому що її імунна система ще недосконала, вона тільки формується. Крім того, дедалі частіше фахівці говорять про те, що причини алергії – це погана тренованість імунітету, оскільки батьки прагнуть з пелюшок захищати своїх дітей від усього, що вважають «брудним», здатним заразити їхнє чадо якоюсь інфекцією. Надмірна пристрасть до гігієни, використання антибактеріального мила та інших мийних засобів можуть сприяти збільшенню кількості випадків різних видів алергії.

Симптоми алергії на кота

Алергія на кота проявляється, як і будь-яка інша. Її симптоми схожі на ознаки ГРЗ та ГРВІ, але їх неможливо ні зменшити, ні усунути за допомогою засобів для лікування таких захворювань. Це чхання, сльозотеча, свербіж в очах, нежить із рясним виділенням прозорої рідини, відчуття закладеності носа через набряк. У тяжких випадках не виключені кашель, хрипи, задишка та напади ядухи, схожі на прояви бронхіальної астми. Іноді симптоми алергії на кота пов’язані тільки зі шкірою: вона червоніє, свербить, на ній утворюються висипання після безпосереднього контакту з твариною. Це може бути і кропив’янка, і висипання, схоже на прояви екземи.

Котяча шерсть

Багато хто думає, що алергія буває тільки на шерсть кота чи кішки. Насправді її можуть викликати білки-алергени, які містяться в частинках шкіри (лупі), що злущуються, в сечі, сальних і слинних залозах тварини. Достатньо погладити кота, надягнути якийсь із предметів одягу, на якому він посидів, дозволити коту лизнути руку – і починається алергія. Вона може бути як миттєвою, так і дещо відтермінованою в часі (за кілька годин).

Алергія на кота у дитини

Якщо алергія на кота виникає у дитини, це не привід викидати тварину надвір. Немає сенсу також мити кота мало не щодня, щоб видалити алергени. Навіть якщо ви віддасте свого вчора ще улюбленого котика у добрі руки, це не позбавить дитину від алергії на кішок. Так, вдома симптомів алергії вона не матиме. Але у дитячому садку, школі, громадському транспорті дитина контактуватиме з людьми – власниками кішок та котів, на одязі яких є відповідні алергени.

Найкращий метод лікування алергії у дітей – імунотерапія, тобто ін’єкції під шкіру алергенів, які спричиняють реакцію з боку дихальної системи чи шкіри. Тут діє принцип, подібний до того, що використовується при вакцинації: надмалі дози потенційно небезпечної речовини «вчать» імунну систему правильно її знешкоджувати.

А найкращий спосіб профілактики алергії на тварин – це контакти з ними до 18-місячного віку*. Частково це пояснюється тим, що у дитини розвивається нормальна переносимість білків тварин, а також тим, що різні види бактерій, що є на тварині, тренують імунну систему і допомагають їй працювати правильно.

Що робити, якщо з'явилася алергія

Багато людей, особливо діти, за короткий час встигають прив’язатися до кота. Адже він дуже кумедний, грайливий і лагідний. Незрозумілі симптоми, що виникають, не відразу пов’язують із його перебуванням у помешканні. А коли з’ясовується, що це алергія на кота, постає питання що робити, щоб її позбутися.

У разі, якщо алергічна реакція дитини або дорослого на кота тяжка, з ядухою, іншими порушеннями дихання або висипанням на шкірі, що довго не минає, тварину доведеться кудись прилаштувати. Однак якщо прояви алергії слабкі, наприклад червоніє шкіра, то можна вжити низку заходів і все ж таки залишити вихованця вдома:

Поясніть дитині, що вона в жодному разі не повинна грати з котом, брати його на руки і гладити.
Зробіть так, щоб кіт не міг заходити в дитячу або спальню схильного до алергії дорослого.
Щодня проводьте вологе прибирання у квартирі, особливо в тих місцях, де любить перебувати кіт.
Приберіть килими, тканинні штори та інші предмети інтер’єру, здатні накопичувати пил.
Замініть м’які меблі з тканинною оббивкою на дерматинові або подібні.
Якомога частіше провітрюйте квартиру, купіть зволожувач та іонізатор повітря.
Ретельно дбайте про чистоту посуду, лежанки та туалету кота. Той, хто страждає на алергію, не повинен брати участі у догляді за вихованцем.
Каструйте кота і стерилізуйте кішку, це зменшить кількість алергенів, що виділяються ними.

Ще один спосіб зменшити ризик алергії на кота – це використання засобів лінійки АЛЕРВЕГ (SCHONEN). Рекомендується раз на півроку обробляти всі побутові предмети, здатні накопичувати пил, спреєм АЛЕРВЕГ (SCHONEN). Це дивани, ліжка, подушки, корпусні меблі, штори, жалюзі та ін. Спрей АЛЕРВЕГ нейтралізує алергени і склеює їх у більші частинки, які вже не можуть літати у повітрі, тому людина їх більше не вдихає. А для замочування перед пранням одягу, постільної білизни, м’яких іграшок варто ще використовувати емульсію АЛЕРВЕГ. Цей засіб сприяє усуненню алергенів із тканин та запобіганню їх накопиченню там протягом цілого місяця.